Новини

Поки мої колеги суботнього вечора насолоджувались драйвом прекрасної творчої спільноти Майдансу, мені випала честь прийняти участь у справжньому сімейному святі, яке найбільше нагадувало старі добрі посиденьки рідних за столом з веселощами та повним релаксом на всіх доступних людині рівнях. Проте, давайте по порядку. Тож…

      Пивний ресторан «Містер Бо» (названий, до речі, на честь родоначальника всього сучасного року, як ми його розуміємо) відкрився не так давно. Відв`язна атмосфера зустрічає тебе вже на порозі! Ковані інсталяції вилискують шиком та нестримністю Дикого Заходу. Пін-апові картинки та старі рекламні плакати запрошують відвідати справжнього холодного пива. А славнозвісна квадратна гітара Містера Бо виглядає майже з кожної рамки, нагадуючи всім присутнім про шалене новаторство однієї нестримної людини, що наважилася вийти за межі популярного на той час рок-н-ролу і подарувала всім шанувальникам найкращих драйвових соло фактично майбутнє! Заклад має три зали: Зону «живої музики» зі зручними диванами та «куточком шерифа» ( так  тут називають офіс адміністратора)), Зона диско – найбільшу за площею з кальянами та «плазмою» для вболівальників; та Зону Ресторану. Саме до цього невеликого і затишного куточка і привела мене доля, за що я Їй гречно вдячний!

       Цього вечора невелика компанія з пари десятків найрідніших людей запросила нас допомогти організувати ненав`язливе, але веселе святкування весілля! Не дивлячись на те, що до кожного проекту я ставлюся з особливою увагою, цей став несподіваним відкриттям! Атмосфера свята була настільки дружньою, невимушеною та доброзичливою, що через деякий час я спіймав себе на думці, що не маю «відчуття роботи». Скоріше це було схоже на те, коли запросили на сімейний обід в гості до великої сім`ї друзів! Настрій гостей був абсолютно розслабленим. Більшість часу ми провели граючись у прості, позитивні ігри, а далебі і просто теревенячи, ніби старі знайомі!

    Вечір минав так легко і непомітно, перемежований блоками улюбленої музики та доброго глузування один з одного. Настільки легко, що ми ледь не забули про весільні обряди, які до речі, саме в цій компанії пройшли в такому піднесеному і душевному ладі, що я особисто після запалення свічі пішов писати смс дружині з зізнаннями)) Прекрасна пара молодих, втомлена за час підготовки та день хвилювань, але усміхнена і щаслива! Ситі, розпашілі, розтанцьовані гості! Ледь стримучі сльози радості батьки, що з невиразною ніжністю дивились на своїх, вже дорослих чад! І, нарешті, маленькі діти, що сопіли собі, заснувши на диванчиках наприкінці дорослих веселощів! Ось так виглядало закінчення цього чудового вечора, який став одним з дорогоцінних камінчиків в моїй емоційній скарбниці. Я від душі бажаю довгого та щасливого життя новоспеченій родині, а також всій їх об`єднаній сім`ї!

  Додому я повертався посміхаючись… Що роблю і зараз))

Нестандартного погляду на звичайні речі!

Олекса Рогозін